Вибір техніки – це завжди непросто. Навіть якщо вона не дуже дорога. Починати вибір праски з відпарювачем слід із технічних параметрів. Для початку необхідно вирішити, якою буде підошва, потім – якої потужності вам потрібен агрегат, після цього вже звертаємо увагу на набір функцій, який ви вважаєте за необхідне мати.
Вибираємо підошву
З чого зроблено
Перед тим, як вибрати праску з відпарювачем, варто визначитися з матеріалом, з якого повинна бути виготовлена підошва агрегату. Нині можна знайти такі:
- З нержавіючої сталі. Надійний варіант для тих, хто віддає перевагу більш важким моделям. Прасує непогано, ковзає по тканині не так, щоб зовсім легко, але і не дуже погано. Матеріал міцний, пошкоджується лише за значних зусиль — щоб залишити на поверхні подряпину треба добре постаратися. З особливостей необхідно більше часу на нагрівання і охолодження.
- З алюмінію та сплавів. Ці праски мають невелику вагу, розігріваються і остигають дуже швидко. Це — найдешевші моделі. Але алюміній м’який матеріал, на якому легко залишити подряпину. Чим більше подряпин, тим складніше прасувати, вищим є ризик пошкодити делікатні тканини. Також варто пам’ятати про легкоплавність матеріалу. При тривалому перегріві алюмінієва підошва праски може покоробитися.
- Кераміка та металокераміка. Праски з керамічними підошвами дуже легко ковзають по будь-якій тканині, добре її розгладжують, швидко та просто очищаються від будь-яких забруднень. Основний недолік – крихкість керамічного покриття, тому поводитися з ними треба дуже акуратно. Сколи утворюються навіть від незначних навантажень, а упустивши праску на підлогу, ви точно матимете одну або кілька тріщин і, швидше за все, вам доведеться купувати нову – так як ця буде чіплятись за тканину і може навіть пошкодить її.
- Титан, тефлон та склокераміка. Це сучасні сплави, які відмінно ковзають навіть по делікатним тканинам. Недолік – вони пошкоджуються при зіткненні з металевими деталями на одязі. Другий недолік – висока вартість.
Як вибрати праску з відпарювачем за цією ознакою? Насправді нескладно. Якщо ви можете гарантувати акуратне поводження – спробуйте керамічну підошву. Чи є ризик упустити праску? Краще вибрати з нержавіючої. Можете виділити значну суму на придбання другої праски, щоб прасувати делікатний одяг без металевих «складників»? Протестуйте титан або склокераміку.
Бувають ще праски з різним напиленням — антипригарним, тефлоновим та ін. Вони покликані поліпшити ковзання тканин різних видів, полегшити очищення поверхні і т.д. Все це непогано, але вартість таких моделей набагато вища за «звичайні», а різниця не така вже й велика. Але вибір за вами. Хочете випробувати – завжди будь ласка.
Форма та розміри підошви
Загалом платформи прасок виглядають більш-менш схожими — всі вони нагадують трикутник. Різниця в тому, наскільки гострий носик вони мають, більш широку або вузьку основу, округлі або прямі грані.
Більш гострий носик зручний при прасуванні одягу з великою кількістю дрібних деталей. Їм зручно вигладжувати тканину між ґудзиками, дитячий одяг. У деяких виробників є моделі прасок із носиком спеціальної форми — подовженим та округленим.
Яка підошва краща — вужча чи ширша? Вузькою праскою простіше прасувати рукави, стрічки і т.д. Натомість широким швидше виходить обробити постільну білизну, широку спідницю тощо. Тож у кожного свої плюси. Ще складніше вибрати праску з відпарювачем, якщо задуматися про такі дрібниці як рівні або вигнуті межі підошви. Особливих плюсів немає ні в того, ні в іншого варіанта, хоча округлені виглядають приємніше. Але вони складніші у виробництві, через що коштують більше.
Отвори та канавки
Ще треба розібратися з кількістю отворів для виходу пару на підошві та їх розташуванням. Є два підходи — багато маленьких отворів або менша їх кількість, але більші за розміром. Розташовані по всій поверхні дрібні отвори більш рівномірно розподіляють пар по всій площі підошви праски. І це – плюс. Мінус у тому, що при використанні твердої води вони швидко «заростуть» солями і перестануть випускати пару взагалі. Великі отвори заростають повільніше, але через великий розмір може подаватися не пара, а краплі, що може спричинити появу плям. Для виключення подібних неприємностей розроблено технологію «анти крапля», але коштують такі моделі дорожче.
Власне, є кілька шляхів розв’язання. Перший — взяти праску з дрібними отворами, користуватися знесоленою водою (дистильованою в ідеалі, або хоча б пропущеною через фільтри або кип’яченою). Також у цьому випадку незайвою буде функція самоочищення. Другий — щоб не перейматися водою, вибрати праску з відпарювачем з великими отворами на підошві та функцією проти утворення крапель.
З канавками на платформі праски все ще загадковіше. Кожен виробник розробляє власну систему. Форма, глибина, розташування — все різне і зрозуміти що краще, що гірше «на око» неможливо. Проводити ж випробування не спало нікому на думку, та й об’єктивних критеріїв немає. Все базується на відчуттях, а це дуже суб’єктивно.
Визначаємося з технічними параметрами
У електропрасок не так багато технічних параметрів. Потужність нагрівальних елементів та параметри системи подачі пари. Ось і все, з чим треба визначитись.
Потужність
Почнемо із вибору потужності. Є три групи прасок:
- Малопотужні – до 1500 Вт. Не найпопулярніша категорія, тому що впоратися можна далеко не з усіма тканинами. Льон, наприклад, такою праскою не попрасуєш, та й на постільну білизну піде багато часу — через невелику температуру доведеться багаторазово проводити по одному місцю. Зазвичай такі праски беруть у поїздки через невеликий розмір і малу вагу.
- Середня потужність. У цих прасок потужність знаходиться в межах 1800-2400 Вт. Вони добре справляються з будь-якими завданнями. Важливо у процесі не забути змінити тепловий режим. Це добрі побутові моделі.
- Потужні праски – споживана потужність понад 2500 Вт. Такі потрібні для професійного використання — в ательє, якихось цехах і т.д.
Отже, якщо вам потрібно вибрати праску для поїздки/відрядження, потужність може бути близько 1200-1500 Вт. Для дому найкращий вибір – 2000-2200 Вт, а професіоналам – чим вище, тим краще.
Параметри системи подачі пари
Ми давно звикли користуватися прасками з відпарювачем. Сучасні моделі мають два режими – постійну подачу та паровий удар. При постійній подачі пар випускається з певною періодичністю, що визначається обраним положенням регулятора. Паровий удар – разова подача великої порції пари при натисканні відповідної кнопки. Обидва режими корисні для хорошого результату.
Ефективність роботи відпарювача визначається таким параметром, як інтенсивність подачі пари. Чим більший цей параметр, тим простіше буде впоратися зі складками та заломами. Мінімальна кількість пари для більш-менш комфортної роботи – 25 г/хв. Якщо хочете справлятися швидше, шукайте з показником 40-50 г/хв. Вони коштують дорожче, але на прасування йде менше часу.
Також звертайте увагу на те, щоб подача пари була регульованою. Зазвичай перемикач має три положення – вимкнено, середня інтенсивність (50%) та висока інтенсивність (100%). Цього цілком достатньо – можна підлаштувати режим залежно стану тканини. Гурмани прасування можуть знайти перемикачі на 4 і більше положень. Але це в дорогих моделях, які відносяться до преміум класу.
Ефективність парового удару також визначається обсягом розігрітого зволоженого повітря, що подається. Мінімально – це 80-90 г/хв, для гарного результату – 150-200 г/хв.
На що ще звернути увагу – зручність розташування заливного отвору і ємність резервуара для води. Заливний отвір зазвичай знаходиться на ручці праски і має лійкоподібну форму – щоб менша кількість рідини проливалася повз. А ємність — що довше, то краще — рідше доведеться заливати.
Вертикальне відпарювання
Ця можливість є не у всіх моделях прасок, тому про неї варто сказати окремо. У режимі вертикального відпарювання можна упорядковувати речі, що висять на вішалці або манекені. З отворів на платформі виривається пара, якою розгладжується тканина. Самою платформою торкатися виробу не обов’язково.
Це зручно при роботі з делікатними або ворсистими тканинами, з одягом складного крою, там, де можуть з’явитися заломи або плями, що заблищали від дотику металевих розігрітих поверхонь. Все так, але краще для цього підходять парові станції чи парогенератори. Правда, якщо у вас таких речей небагато, витрачати значні суми на придбання парогенератора немає сенсу. Ось тоді й потрібна функція вертикального відпарювання на прасці.
Мережевий шнур
Щоб вибрати праску з відпарювачем, яким зручно працювати, зверніть увагу на електричний шнур. Він має бути досить довгим та еластичним. Еластичний не загинатиметься, його не треба регулярно розплутувати.
Стандартна довжина шнура – 1,8-2,0 метра. Це оптимальний показник, якщо розетка знаходиться поруч, наприклад, на дошці для прасування. Деякі моделі прасок мають мережевий шнур до 3 метрів завдовжки. Це зручно, якщо прасувальна дошка не обладнана розеткою.
Зверніть увагу і на спосіб підключення мережевого шнура до праски. У дуже дешевих моделях шнур закріплений стаціонарно. Це незручно – він закручується заважає під час роботи. У більш дорогих шарнірне кріплення з різним діапазоном рухливості. Хороший варіант – можливість переміщення в районі 180 °.
Важливі і не дуже «дрібниці»
Навіть така нескладна техніка як праска з відпарювачем може бути більш менш зручною в експлуатації. На зручність використання часом впливають зовсім незначні речі. Наприклад:
- Розбризкувач. Не завжди паром можна досягти бажаного результату. Треба змочити складне чи надто пересушене місце водою. Для цього і потрібен розбризкувач. Його сопло знаходиться на носику праски, а кнопка, що приводить його в дію, зазвичай розташована поруч з кнопкою парового удару.
- Автоматичне вимкнення. Це — функція для забудькуватих. Праска відключається якщо залишається в горизонтальному положенні (підошвою вниз) нерухомою протягом 30 секунд, укладеною на бік або поставленою вертикально вгору протягом 15 хвилин. Річ корисна, але часто виходить з ладу. Тож сильно сподіватися не варто.
- Протикрапельна система. При подачі пари з невеликим проміжком часу може виникнути ситуація, коли не вся вода випарується. Тоді з отворів подається пара, змішана з краплями води. Наявність цієї системи запобігає цьому явищу.
- Система захисту від накипу. Корисна опція, але дуже збільшує вартість праски. І не факт, що вона спрацює, якщо вода дійсно містить багато солей. Без цієї опції можна обійтися, якщо використовувати очищену або дистильовану воду.
- Система самоочищення. Це спеціальний режим, при якому з нутрощів праски видаляються солі, що скупчилися. Без неї також можна обійтися. Є чистка праски від накипу за простою технологією – встановити праску в сковороду, залити розчином води та оцту (склянка на літр). Рівень рідини має прикривати платформу. Поставити праску у сковороді на конфорку, довести рідину до кипіння, відставити на 20-30 хвилин. Знову закип’ятити. Процедуру повторити кілька разів.
Тепер ви точно можете вибрати праску з відпарювачем, яка повністю відповідає вашим вимогам. Але не варто забувати ще про зручність користування – ручка має добре «лежати» в руці. Якщо ви доглянули кілька моделей, всі вони підходять вам за характеристиками, але ви ніяк не визначитеся, вибрати праску з відпарювачем допоможуть саме міркування зручності. Візьміть моделі, що сподобалися в руку і потримайте. Яка зручніше – ту й і беріть.
Виробники
При виборі виробника праски є два різні підходи. Одні вважають, що краще купувати техніку відомих марок. І це не позбавлене певного сенсу. Фірми, ім’я яких на слуху, старанно стежать за якістю своїх товарів. Їм дуже невигідно втрачати позиції, оскільки відновлювати їх важко.
Але контроль якості — це використання дорогих матеріалів, дорогого обладнання, кваліфікованого персоналу. Усе це призводить до збільшення собівартості. Тому праски відомих брендів – Bosch, AEG, Delonghi, Braun, Electrolux, Panasonic, Karcher, Siemens, Philips, Rowenta, Tefal – коштують дорожче за інших. Ще — продукцію цих марок протягом гарантійного терміну можна відремонтувати у сервісних центрах або замінити (якщо вона не підлягає ремонту).
Другий підхід — нема чого платити гроші лише «за ім’я», бо є непогані праски не таких «розкручених» марок. У цьому є свій резон. Можна знайти варіанти з тими ж технічними показниками та функціями, але значно дешевшими. Щоправда, тут теж є свій мінус — ризик напоротися на зовсім неякісну продукцію і гарантій ніхто з них не дає. Так що в будь-якому випадку ремонт за ваш рахунок. Навіть якщо ви відремонтуєте праску своїми руками .
Є ще третя категорія – середні за ціною та з непоганою якістю. Це фірми Ariete, Gorenje, Binatone, Kenwood, Zanussi, Moulinex, Clatronic, Fagor, Zelmer. Вони мають гарну якість і тривалий термін експлуатації, підтримують гарантійні зобов’язання. Хоча, треба сказати, бувають у них невдалі моделі.